Значення в інших словниках
-
феноменалізм —
У. Вчення, що визнає об’єктом пізнання явища і заперечує можливість пізнання сутності речей.
Літературне слововживання
-
феноменалізм —
ФЕНОМЕНАЛІ́ЗМ, у, ч., філос. Філософське вчення, за яким можливе пізнання лише явищ, феноменів, що існують у свідомості, а не сутності речей об'єктивної дійсності; різновид агностицизму. Постулати феноменалізму.
Словник української мови у 20 томах
-
феноменалізм —
-у, ч., філос. Суб'єктивно-ідеалістичне вчення, за яким можливе пізнання лише явищ, феноменів, що існують у свідомості, а не сутності речей об'єктивної дійсності; різновид агностицизму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
феноменалізм —
феноменалі́зм суб’єктивно-ідеалістичне вчення, за яким можливе пізнання лише феноменів, а не сутності речей. Крайній Ф. веде до агностицизму. Гносеологічною основою Ф. є метафізичний відрив явища (феномена) від сутності, пізнавального процесу від суспільно-історичної практики.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
феноменалізм —
ФЕНОМЕНАЛІЗМ — філософська теорія сприйняття та способу буття зовнішнього світу, розбудована на емпіричному ґрунті, основоположним припущенням якої є принцип — "існувати — значить бути сприйнятим".
Філософський енциклопедичний словник
-
феноменалізм —
ФЕНОМЕНАЛІ́ЗМ, у, ч., філос. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, за яким можливе пізнання лише явищ, феноменів, що існують у свідомості, а не сутності речей об’єктивної дійсності; різновид агностицизму.
Словник української мови в 11 томах