Значення в інших словниках
-
фізика —
[ф’ізиека] -кие, д. і м. -иец'і
Орфоепічний словник української мови
-
фізика —
ФІ́ЗИКА, и, ж. 1. Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії. Фізика – одна з найдавніших наук про природу. Слово “фізика” походить від грецького .. “фюзіс”, що значить природа (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
фізика —
З фізики дійдеш до філософії. Хто починає вивчати один предмет, той потребуватиме знати багато інших.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
фізика —
-и, ж. 1》 Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії. || Відповідний навчальний предмет, що його викладають у школі. || розм. Підручник, який висвітлює цю науку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фізика —
фі́зика (від грец. φυσικά – єство, природа) наука, що вивчає загальні властивості та закони руху речовини й фізичних полів як різних форм існування матерії.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фізика —
Природнича наука, яка займається дослідженням заг. властивостей матерії та явищ у ній, а також виявленням заг. законів, які керують цими явищами.
Універсальний словник-енциклопедія
-
фізика —
Фі́зика, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фізика —
ФІ́ЗИКА, и, ж. 1. Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії. Фізика — одна з найдавніших наук про природу. Слово «фізика» походить від грецького..
Словник української мови в 11 томах