Орфографічний словник української мови

фільонка

фільо́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фільонка — ФІЛЬО́НКА, и, ж. 1. Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  2. фільонка — -и, ж. 1》 Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. 2》 Внутрішнє поле декоративних рамок на стінах і на архітектурних частинах і деталях. 3》 Тоненька смужка, що відділяє пофарбовану панель від верхньої частини стіни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фільонка — ФІЛЬО́НКА, и, ж. 1. Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Смолич, Реве та стогне..  Словник української мови в 11 томах
  4. фільонка — (нім. — заповнення) 1. Трохи заглиблена гладенька або декорована ділянка стіни, дверного полотна, пілястри, що обведена рамою, яка має прямокутну або близьку до неї форму (порівн. панель, панно). Внутрішню поверхню...  Архітектура і монументальне мистецтво