хазяйнувати —
ХАЗЯЙНУВА́ТИ і рідко ХАЗЯЇНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством (перев. сільським), вести господарство. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито; менший при матері був, хазяйнував (Марко Вовчок); [Вареник:] Живуть, каже...
Словник української мови у 20 томах
хазяйнувати —
і рідко хазяїнувати, -ую, -уєш, недок. 1》 Займатися господарством (перев. сільським), вести господарство. || Вести хатнє господарство, залишатися на господарстві. || Клопотатися, порядкувати, поратися, лаштувати що-небудь по господарству.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хазяйнувати —
ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше; ГАЗДУВА́ТИ діал. (перев. про сільське господарство). — Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І.
Словник синонімів української мови
хазяйнувати —
ХАЗЯЙНУВА́ТИ і рідко ХАЗЯЇНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством (перев. сільським), вести господарство. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито; менший при матері був, хазяйнував (Вовчок, І, 1955, 80); [Вареник:] Живуть...
Словник української мови в 11 томах
хазяйнувати —
Хазяйнувати, -ную, -єш гл. = хазяїнувати. Мет. 458. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити. н. п.
Словник української мови Грінченка