хазяїн —
ХАЗЯ́ЇН, а, ч. (мн. хазяїни́, і́в і хазяї́, ї́в). 1. кого, чого і без дод. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або громадського володіння; господар (у 2 знач.). – Хто хазяїн цього виноградника? – питає вдруге Тихович.
Словник української мови у 20 томах
хазяїн —
Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата. Без господаря немає порядку в господарстві, а без господині — в хаті. В доброго хазяїна й соломка не пропаде. Добрий господар за все дбає. Хазяйське око товар живить.
Приповідки або українсько-народня філософія
хазяїн —
-а, ч. (мн. хазяїни, -ів і хазяї, -їв). 1》 кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хазяїн —
госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О.
Фразеологічний словник української мови
хазяїн —
ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П.
Словник синонімів української мови
хазяїн —
Хазя́їн, -на, -нові, -не! хазяї́ (чоловік і жінка, господарі) і хазяїни́ (заможні селяни), хазяї́в, -зяя́м і хазяїні́в, -зяїна́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хазяїн —
ХАЗЯ́ЇН, а, ч. (мн. хазяїни́, і́в і хазяї́, ї́в). 1. кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). — Хто хазяїн цього виноградника?...
Словник української мови в 11 томах
хазяїн —
Хазяїн, -на м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.
Словник української мови Грінченка