халявка —
ХАЛЯ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халя́ва 1. Хлопцеві мрії зразу увірвалися, йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко); // Верхня трубчаста частина черевиків.
Словник української мови у 20 томах
халявка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до халява 1). || Верхня трубчаста частина черевиків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
халявка —
смали́ти халявки́ до кого. Залицятися до кого-небудь. — Гарна “фата”, нічого сказати! А яка рахманка, як вона йому у вічі дивилася, коли він смалив до неї халявки!.. (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
халявка —
ХАЛЯ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халя́ва 1. Хлопцеві мрії зразу увірвалися, йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (Вас., II, 1959, 380); // Верхня трубчаста частина черевиків.
Словник української мови в 11 томах