хатка

ха́тка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири ха́тки

Значення в інших словниках

1. хатка — див. дім  Словник синонімів Вусика
2. хатка — [хатка] -ткие, д. і м. хац':і, мн. хатки, хаток дв'і хаткие  Орфоепічний словник української мови
3. хатка — ХА́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ха́та 1, 2. Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак; Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. хатка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хата 1), 2). || Приміщення, споруда, предмет, які формою нагадують невелику хату. Боброва хатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хатка — картко́ва́ ха́тка; картко́ви́й буди́ночок. Те, що не ґрунтується на чомусь реальному, не має під собою підстав. Сліпому видно, як валиться їхній (фашистів) картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Д. Бедзик). як (мов, ні́би і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
6. хатка — Ха́тка, -тки, -тці; хатки́, хато́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хатка — ХА́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ха́та 1, 2. Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак; Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
8. хатка — Хатка, -ки ж. ум. отъ хата.  Словник української мови Грінченка