хитро —
ХИ́ТРО. Присл. до хи́трий. [Мотронька:] Ти ж казав, Максиме, як то хитро викрутив у городі землю Ахтительний. Я думала, чию, а воно, виходить, нашу... (М.
Словник української мови у 20 томах
хитро —
хитрозроблений, хитрожопий, хитровиїбаний лайл. Хитрий, корисливий. Згадую Петра Григоровича, цього хитрозробленого вилупка, котрий свого ніколи не пропустить (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
хитро —
Присл. до хитрий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хитро —
ХИ́ТРО. Присл. до хи́трий. [Мотронька:] Ти ж казав, Максиме, як то хитро викрутив у городі землю Ахтительний. Я думала, чию, а воно, виходить, нашу… (М.
Словник української мови в 11 томах