Орфографічний словник української мови

хлороз

хлоро́з

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хлороз — ХЛОРО́З, у, ч. 1. мед. Жіноча хвороба – недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза; бліда неміч, блідниця. 2. бот. Захворювання рослин, що виявляється в пожовтінні й побілінні листків, через брак заліза в ґрунті або через інфекцією.  Словник української мови у 20 томах
  2. хлороз — -у, ч. 1》 мед. Захворювання жінок – недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза; бліда неміч. 2》 бот. Захворювання рослин, що виявляється в пожовтінні й побілінні листків, спричинюваних нестачею засвоюваних форм Феруму або інфекцією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хлороз — хлоро́з (від грец. χλωρός – жовтувато-зелений, блідий) 1. Захворювання жінок – недокрів’я, пов’язане з нестачею в організмі заліза. Інша назва – бліда неміч.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. хлороз — ХЛОРО́З, у, ч. 1. мед. Захворювання жінок — недокрів’я, пов’язане з нестачею в організмі заліза; бліда неміч. 2. бот. Захворювання рослин, що виявляється в пожовтінні й побілінні листків, спричинюваних нестачею засвоюваних форм заліза або інфекцією.  Словник української мови в 11 томах