Орфографічний словник української мови

ходором

хо́дором

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ходором — пр., ФР. див. ХОДИТИ  Словник синонімів Караванського
  2. ходором — ХО́ДОРОМ, присл., розм.  Словник української мови у 20 томах
  3. ходором — присл., розм. Здригаючись, колихаючись. Земля ходором ходить під ким — уживається на позначення надзвичайно кмітливої, спритної у своїх діях людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ходором — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
  5. ходором — ХОДОРОМ, присл., розм.: ◊ Голова ходором ходить див. ходити; Земля ходором ходить під ким — уживається на позначення надзвичайно кмітливої, спритної у своїх діях людини. — Ну й сучий же син! — так характеризувала його Уляна.  Словник української мови в 11 томах