хрипун

хрипу́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. хрипун — див. хрипкий  Словник синонімів Вусика
2. хрипун — ХРИПУ́Н, а́, ч., розм. Людина з хрипким голосом; // ірон. Про виконавця пісень хрипливим голосом. В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. хрипун — -а, ч., розм. Людина з хрипким голосом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хрипун — ХРИПУ́Н, а́, ч., розм. Людина з хрипким голосом. В останні роки з’явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (Літ. Укр., 17.XII 1968, 4).  Словник української мови в 11 томах