Орфографічний словник української мови

хрущоба

хрущо́ба

іменник жіночого роду

малогабаритна квартира в будинках 1960-х рр.

розм., ірон.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хрущоба — ХРУЩО́БА.  Словник української мови у 20 томах
  2. хрущоба — (-и) ж.; жрм; ірон.-зневажл. 1. П'ятиповерховий будинок з малометражними квартирами, побудований всередині 50-х — 60-х рр., за часів правління М. С. Хрущова. Ми ув'язнені тут — / між "хрущоб" і соборів Мазепиних<...> (О.  Словник жарґонної лексики української мови