хустка —
[хустка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. хустки, хусток дв'і хусткие
Орфоепічний словник української мови
хустка —
ХУ́СТКА, и, ж. 1. Шматок тканини або плетений трикотажний виріб, перев. квадратний, яким пов'язують голову, шию, накидають на плечі; платок. Везе Марко .. наймичці на очіпок Парчі золотої І червону добру хустку з білою габою (Т.
Словник української мови у 20 томах
хустка —
Одна була хустина, та й ту у воду впустила. Бідна втратила останнє, що мала. Хустки поперем, як три дні панщини відбудем. Раніше в Україні прання було дуже важкою справою, бо прати доводилося на річці.
Приповідки або українсько-народня філософія
хустка —
-и, ж. 1》 Шматок тканини або в'язаний, трикотажний виріб, перев. квадратний, який пов'язують на голову, шию, напинають на плечі. || Атрибут весільного обряду. 2》 Невеликий шматок тканини квадратної форми для сякання, а також витирання носа, рота, обличчя, очей і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хустка —
зав’яза́ти косу́ (ху́стку) заст. 1. Вийти заміж, одружитися. Не знати, що рік Дівчатам скаже... Може, не одна Косу зав’яже... (С. Руданський). 2. Взяти заміж. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає, Не розплете довгу косу, Хустку не зав’яже... (Т. Шевченко).
Фразеологічний словник української мови
хустка —
ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов'язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́К розм., ХУ́СТА заст., ПЛАТ діал., ПЛАТИ́НА діал., ШИРИ́НКА діал.; ШАЛЬ (перев.
Словник синонімів української мови
хустка —
ХУ́СТКА, и, ж. 1. Шматок тканини або в’язаний, трикотажний виріб, перев. квадратний, який пов’язують на голову, шию, напинають на плечі. Везе Марко.. наймичці на очіпок Парчі золотої І червону добру хустку з білою габою (Шевч.
Словник української мови в 11 томах