Орфографічний словник української мови

хутровина

хутровина́

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хутровина — ХУТРОВИНА́, и́, ж., збірн., розм. Шкури тварин, що йдуть на хутро (у 3 знач.), хутряний товар. Держава дедалі більше одержує хутровини від звіроводства (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. хутровина — -и, ж., збірн., розм. Шкури тварин, що йдуть на хутро (у 3 знач.), хутряний товар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хутровина — ХУТРОВИНА́, и́, ж., збірн., розм. Шкури тварин, що йдуть на хутро (у 3 знач.), хутряний товар. Держава дедалі більше одержує хутровини від звіроводства (Наука.., 9, 1960, 35).  Словник української мови в 11 томах