Значення в інших словниках
-
церковця —
ЦЕ́РКОВЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до це́рква 2. Біла церковця блищала проти сонця на пригщрку й неначе пливла серед зеленого моря (І. Нечуй-Левицький); Станція, де я вийшов, була маленька, старенька, як старовина, дерев'яна сільська церковиця.
Словник української мови у 20 томах
-
церковця —
див. церківця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
церковця —
ЦЕ́РКОВЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до це́рква 2. Біла церковця блищала проти сонця на пригарку й неначе пливла серед зеленого моря (Н.-Лев., II, 1956, 165); Із-за густих дерев визирала церковця на три бані (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73).
Словник української мови в 11 томах