Орфографічний словник української мови

цинка

ци́нка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цинка — ЦИ́НКА, и, ж., розм. Цинкова коробка (перев. для зберігання патронів). Подякував [солдат] і вже йти хотів, як коваль до нього: – Товаришу. А чи не можна б у вас патронів. Хоч би одну цинку на все село (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  2. цинка — -и, ж., розм. Цинкова коробка (перев. для зберігання патронів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цинка — ЦИ́НКА, и, ж., розм. Цинкова коробка (перев. для зберігання патронів). Подякував [червоноармієць] і вже йти хотів, як коваль до нього: — Товаришу. А чи не можна б у вас патронів. Хоч би одну цинку на все село (Головко, І, 1957, 353).  Словник української мови в 11 томах