Орфографічний словник української мови

цинковий

ци́нковий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цинковий — ЦИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до цинк. Цинкове виробництво; // Який складається з цинку або містить у собі цинк. Він зупинивсь, опертий ліктями о ринву, а обома руками, мов кліщами, держачись вузеньких берегів цинкової бляхи (І. Франко); – Що це за гроші?...  Словник української мови у 20 томах
  2. цинковий — -а, -е. Прикм. до цинк. Цинкове виробництво. || Який складається з цинку або містить цинк. || Кольору цинку; синювато-білий. || Вигот. з цинку або оцинкований. Цинкова обманка — те саме, що сфалерит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цинковий — ОЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИ́НКОВИЙ. Жив староста у великому будинку під оцинкованим дахом (Ю. Збанацький); Теслі й столярі з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (П.  Словник синонімів української мови
  4. цинковий — ЦИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до цинк. Цинкове виробництво; // Який складається з цинку або містить у собі цинк. Він зупинивсь, опертий ліктями о ринву, а обома руками, мов кліщами, держачись вузеньких берегів цинкової бляхи (Фр.  Словник української мови в 11 томах