Орфографічний словник української мови

цурупалля

цурупа́лля

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цурупалля — ЦУРУПА́ЛЛЯ, я, с., збірн. Те саме, що цурпа́лля. Червоні, сині й білі язики полум'я облизували, наче виціловували сухе соснове цурупалля (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  2. цурупалля — -я, с., збірн. Те саме, що цурпалля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цурупалля — Цуру́палля, -лля, -ллю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цурупалля — ЦУРУПА́ЛЛЯ, я, с., збірн. Те саме, що цурпа́лля. Червоні, сині й білі язики полум’я облизували, наче виціловували сухе соснове цурупалля (Перв., Материн.. хліб, 1960, 177).  Словник української мови в 11 томах
  5. цурупалля — Цурупалля, -ля с. соб. отъ цурупалок.  Словник української мови Грінченка