Орфографічний словник української мови

цідилко

ціди́лко

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цідилко — ЦІДИ́ЛКО, а, с. Спеціальне сито або інший пристрій для проціджування чого-небудь (перев. молока). На поселеннях [трипільців] часто знаходять цідилка для виготовлення сиру (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. цідилко — -а, с. Спеціальне сито або інший пристрій для проціджування чого-небудь (перев. молока).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цідилко — ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д.  Словник синонімів української мови
  4. цідилко — Ціди́лко, -ка, -ку; -ди́лка, -ди́лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цідилко — ЦІДИ́ЛКО, а, с. Спеціальне сито або інший пристрій для проціджування чого-небудь (перев. молока). На поселеннях [трипільців] часто знаходять цідилка для виготовлення сиру (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61).  Словник української мови в 11 томах