Орфографічний словник української мови

чапіння

чапі́ння

іменник середнього роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чапіння — Чапіння: — безнадійно-байдуже очікування чогось, бездіяльність [3]  Словник з творів Івана Франка
  2. чапіння — ЧАПІ́ННЯ, я, с., діал. Дія і стан за знач. чапі́ти. Виснажене нерухливим чапінням у запічку, й постом, І ще повітрям душним у нездорових хатах, Тіло дитяче тремтить під тим подихом вітру зрадливим (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. чапіння — -я, с., діал. Дія і стан за знач. чапіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чапіння — ЧАПІ́ННЯ, я, с., діал. Дія і стан за знач. чапі́ти. Виснажене нерухливим чапінням у запічку, й постом, І ще повітрям душним у нездорових хатах, Тіло дитяче тремтить під тим подихом вітру зрадливим (Фр., XIII, 1954, 306).  Словник української мови в 11 томах