частота —
ЧАСТОТА – ЧАСТОТНІСТЬ Частота. 1. Властивість і стан частого: частота поливів, частота землетрусів. 2. Число рухів, коливань, повторень за одиницю часу: частота коливань маятника, частота пульсу, струм високої частоти. Частотність, -ності, ор. -ністю. Показник частоти: частотність уживання слів.
Літературне слововживання
частота —
Кількість коливань вібратора за одиницю часу — секунду. Bисота звуку прямо пропорційна Ч. Одиницею вимірювання Ч.є герц (гц).
Словник-довідник музичних термінів
частота —
ЧАСТОТА́, и́, ж. 1. Властивість і стан за знач. ча́стий. Залежно від забур'яненості поля, частоти поливів та опадів і від ущільнення ґрунту, частота розпушування буває неоднакова (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
частота —
-и, ж. 1》 Властивість і стан за знач. частий. 2》 спец. Число рухів, коливань, повторень за одиницю часу; величина, що виражає кількість коливань, повторень за одиницю часу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
частота —
Величина, яка показує, скільки разів періодичне явище повторюється за одиницю часу; напр., кількість коливань за 1 с; вимірюється в Герцах (Гц).
Універсальний словник-енциклопедія
частота —
ЧАСТОТА́, и́, ж. 1. Властивість і стан за знач. ча́стий. Залежно від забур’яненості поля, частоти поливів та опадів і від ущільнення грунту частота розпушування буває неоднакова (Овоч.
Словник української мови в 11 томах