черговий

чергови́й 1

прикметник

чергови́й 2

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. черговий — (який іде після попереднього) найближчий, наступний.  Словник синонімів Полюги
2. черговий — (з ряду) наступний, г. слідуючий, ЯК ІМ. той, що чергує, чергувальник, з. черговець  Словник синонімів Караванського
3. черговий — див. майбутній  Словник синонімів Вусика
4. черговий — ЧЕРГОВИ́Й, а́, е́. 1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених (Іван Ле і...  Словник української мови у 20 томах
5. черговий — -а, -е. 1》 Який слідує за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. 2》 Який виконує в порядку черговості які-небудь обов'язки. || у знач. ім. черговий, -вого, ч.; чергова, -вої, ж. Той (та), хто чергує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. черговий — НАСТУ́ПНИЙ (який іде слідом за ким-, чим-небудь — у просторі або часі); ДРУ́ГИЙ (ще один, який іде безпосередньо вслід за ким-, чим-небудь — звичайно при певній послідовності предметів, явищ і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. черговий — Чергови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. черговий — ЧЕРГОВИ́Й, а́, е́. 1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених (Ле і Лев., Півд.  Словник української мови в 11 томах
9. черговий — Черговий, -а, -е́ Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.  Словник української мови Грінченка