черпати —
ЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод. 1. Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось). – Мати ж моя мила, Де Настусю діла? – Пішла до криниці Черпати водиці (П.
Словник української мови у 20 томах
черпати —
-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось).
Великий тлумачний словник сучасної мови
черпати —
ЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось). — Мати ж моя мила, Де Настусю діла? — Пішла до криниці Черпати водиці (Чуб.
Словник української мови в 11 томах
черпати —
Черпа́ти, -па́ю, -єш гл. Черпать.
Словник української мови Грінченка