чим —
ЧИМ. 1. займ. див. що¹. 2. спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне слово тим, рідше то. Цілину хіба орють парою? ну, ну!...
Словник української мови у 20 томах
чим —
1》 займ. див. що I. 2》 спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне сл. тим, рідше то. || Починає підрядні умовні речення. || розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чим —
ЧИМ. 1. займ. див. що¹. 2. спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне слово тим, рідше т о. Цілину хіба орють парою? ну, ну!...
Словник української мови в 11 томах
чим —
Чим Творит. пад. отъ що. (см.).
Словник української мови Грінченка