чудо
чу́до 1
іменник середнього роду
надприродне явище; щось незвичайне; те, що гідне захоплення
* Але: два, три, чотири чу́да
чу́до 2
іменник середнього роду, істота
казкова істота; диво
Орфографічний словник української мовичу́до 1
іменник середнього роду
надприродне явище; щось незвичайне; те, що гідне захоплення
* Але: два, три, чотири чу́да
чу́до 2
іменник середнього роду, істота
казкова істота; диво
Орфографічний словник української мови