чудотвор

чудотво́р

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. чудотвор — див. чародій  Словник синонімів Вусика
2. чудотвор — ЧУДОТВО́Р, а, ч., рідко, заст. Чудотворець. [Лукаш:] Якби ви, дядьку, якої байки нагадали. [Лев:] Бач! умалився!.. А ти б якої хтів? Про Оха-чудотвора? (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. чудотвор — -а, ч., рідко. Чудотворець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чудотвор — ЧУДОТВО́Р, а, ч., рідко, заст. Чудотворець. [Лукаш:] Якби ви, дядьку, якої байки нагадали. [Лев:] Бач! умалився!.. А ти б якої хтів? Про Оха-чудотвора? (Л. Укр., III, 1952, 211).  Словник української мови в 11 томах
5. чудотвор — Чудотво́р, -ра м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора. Чуб. II. 372.  Словник української мови Грінченка