шамтіти —
ШАМТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Шарудіти. Убрання аж шамтить на йому (Тесл.., З книги життя, 1918, 211).
Словник української мови в 11 томах
шамтіти —
Шамтіти, -мчу, -тиш гл. = шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.
Словник української мови Грінченка