Орфографічний словник української мови

шашка

ша́шка 1

іменник жіночого роду

для гри; плитка вибухівки; шестигранний брусок для брукування вулиць та шляхів

ша́шка 2

іменник жіночого роду

шабля

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шашка — Шабля, див. палаш  Словник чужослів Павло Штепа
  2. шашка — ША́ШКА¹, и, ж. 1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають у шашки; фішка. 2. тільки мн. ша́шки, шок. Гра для двох партнерів, що провадиться на шахівниці спеціальними фішками.  Словник української мови у 20 томах
  3. шашка — I -и, ж. 1》 Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2》 тільки мн. шашки, -шок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шашка — I. ШАШКА (перев. шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів); ТОРЕ́ЦЬ (перев. з дерева); КЛІНКЕР (з цегли). Більшість доріг була замощена андезитовою шашкою (з газети).  Словник синонімів української мови
  5. шашка — ША́ШКА¹, и, ж. 1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2. тільки мн. ша́шки, шок.  Словник української мови в 11 томах
  6. шашка — Шашка, -ки ж. насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.  Словник української мови Грінченка