Орфографічний словник української мови

шельвія

шельві́я

іменник жіночого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шельвія — ШЕЛЬВІ́Я, ї, ж., діал. Шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія (Сл. Б. Грінченка); “Ой ти, дівчино, з кучерявої рути-м'яти звита та з гостролистої шельвії!” – подумав Карпо і повернув назад додому (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  2. шельвія — -ї, ж., діал. Шавлія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шельвія — ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині.  Словник синонімів української мови
  4. шельвія — ШЕЛЬВІ́Я, ї, ж., діал. Шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія (Сл. Гр.); "Ой ти, дівчино, з кучерявої рути — м’яти звита та з гостролистої шельвії!" — подумав Карпо і повернув назад додому (Н.-Лев., II, 1956, 278).  Словник української мови в 11 томах
  5. шельвія — Шельвія, -вії ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія. Гол.  Словник української мови Грінченка