шинник

ши́нник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. шинник — ШИ́ННИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості. Білоцерківський шинник.  Словник української мови у 20 томах
2. шинник — -а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шинник — ШИ́ННИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості. 85 процентів продукції ярославських шинників атестовано державним Знаком якості (Роб. газ., 19.IX 1976, 1).  Словник української мови в 11 томах