Орфографічний словник української мови

шишкариха

шишкари́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шишкариха — ШИШКАРИ́ХА, и, ж., розм. Самка шишкаря. У густому ялинковому гіллі порпаються в шишках полум'янисті криводзьобі шишкарі. Більш скромно забарвлену шишкариху побачити зараз важко (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. шишкариха — -и, ж., розм. Самка шишкаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шишкариха — ШИШКАРИ́ХА, и, ж., розм. Самка шишкаря. У густому ялинковому гіллі порпаються в шишках полум’янисті криводзьобі шишкарі. Більш скромно забарвлену шишкариху побачити зараз важко (Веч, Київ, 29.11 1964, 4).  Словник української мови в 11 томах