шиїт

шиї́т

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. шиїт — ШИЇ́Т, а, ч. Мусульманин – послідовник шиїзму. Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
2. шиїт — -а, ч. Мусульманин – послідовник шиїзму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шиїт — ШИЇ́Т, а, ч. Мусульманин — послідовник шиїзму. Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (Крим., Вибр., 1965, 140).  Словник української мови в 11 томах