Орфографічний словник української мови

шкапійка

шкапі́йка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шкапійка — див. кінь  Словник синонімів Вусика
  2. шкапійка — ШКАПІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що шкапи́нка. Селяни, поприїздивши на обивательських шкапійках (дехто привіз разом і подушне), розташувались коло будинку, нарівно од панських карет (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. шкапійка — -и, ж., розм. Те саме, що шкапинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкапійка — ШКАПІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що шкапи́нка. Селяни, поприїздивши на обивательських шкапійках (дехто привіз разом і подушне), розташувались коло будинку, нарівно од панських карет (Мирний, II, 1954, 2(і9).  Словник української мови в 11 томах
  5. шкапійка — Шкапійка, -ки ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101.  Словник української мови Грінченка