шкварчати

шкварча́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. шкварчати — див. звучати; сердитися; шуміти  Словник синонімів Вусика
2. шкварчати — ШКВАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., чим і без дод. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню).  Словник української мови у 20 томах
3. шкварчати — -чу, -чиш, недок. 1》 тільки 3 ос., чим і без додатка. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню). || Тріщати, підсмажуючись (про страву). || безос. || розм. Сповнюватися тріском, шипінням і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкварчати — ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил.; ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИ підсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву — підсмажуючись) .  Словник синонімів української мови
5. шкварчати — Шкварча́ти, -рчу́, -рчи́ш, -рча́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шкварчати — ШКВАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., чим і . без додатка. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню).  Словник української мови в 11 томах
7. шкварчати — Шкварча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч.  Словник української мови Грінченка