шмигати

шмига́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. шмигати — Сновигати, ШАСТАТИ, р. нишкати, (в діру) шурхати, п. ф. шмиг, шурх, шусть; (як блискавки) кресати; дк. ШМИГНУТИ, (в діру) шморгнути, шуснути.  Словник синонімів Караванського
2. шмигати — див. іти  Словник синонімів Вусика
3. шмигати — 1. вештатися, звештатися, повештатися, волочитися, зволочуватися, зволочитися, позволочуватися, наволочуватися, наволочитися, поволочуватися, поволочитися, микатися, змикуватися, змикатися, помикуватися, помикатися, сновигати, зісновигати, посновиґати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. шмигати — ШМИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (М. Коцюбинський); // Швидко пролітати (про птахів); шугати.  Словник української мови у 20 томах
5. шмигати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. || Швидко пролітати (про птахів); шугати. || рідко. Швидко переміщатися. 2》 Швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шмигати — БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво).  Словник синонімів української мови
7. шмигати — ШМИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (Коцюб., II, 1955, 124); // Швидко пролітати (про птахів); шугати.  Словник української мови в 11 томах