Орфографічний словник української мови

шмон

шмон

іменник чоловічого роду

обшук

вульг.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шмон — ШМОН, у, ч., жарг. Обшук, облава. Вдруге ж був обшук, по-тюремному шмон (А. Дімаров).  Словник української мови у 20 томах
  2. шмон — У, ч. Неприємний запах. Що це за шмон по кімнаті?  Словник сучасного українського сленгу
  3. шмон — (-у) ч. 1. крим., мол. Обшук. <...> коли зависло нове слово "рекет" замість "шмон" <...> (О. Ульяненко, Сталінка); Припніть гармидер! Будете галасувати — влаштуємо шмон з упередження! (Л. Федорук, Хомут); — У мене був шмон. Чуєш? (В.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. шмон — -у, ч., жарг. Обшук, облава.  Великий тлумачний словник сучасної мови