шнуркувати —
ШНУРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що, чим. Оздоблювати одяг кольоровими шнурками. 2. перен. Стежити. 3. перен. Ходити. Артемон невдоволено поглянув на батька: – Чого ви шнуркуєте босим? Шукаєте хвороби на ноги (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
шнуркувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех. Оздоблювати одяг кольоровими шнурками. 2》 неперех., діал. Стежити, підглядати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шнуркувати —
Шнуркува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка