Орфографічний словник української мови

шовкопряд

шовкопря́д

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шовкопряд — ШОВКОПРЯ́Д, а, ч. 1. Метелик, гусінь якого звиває кокони з виділеного слинними залозами шовкового волокна. Гусінь шовкопряда випускає із свого тіла нитку довжиною від 900 до 1000 метрів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. шовкопряд — -а, ч. 1》 Метелик, гусінь якого звиває кокони з виділеного слинними залозами шовкового волокна. Дубовий шовкопряд — метелик, якого розводять для одержання грубого шовку. 2》 Різновид шкідників та їх гусені родини цих метеликів, що поїдає листя та хвою дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шовкопряд — ШОВКОПРЯ́Д, а, ч. 1. Метелик, гусінь якого звиває кокони з виділеного слинними залозами шовкового волокна. Гусінь шовкопряда випускає із свого тіла нитку довжиною від 900 до 1000 метрів (Знання.., 1, 1969,28).  Словник української мови в 11 томах