Орфографічний словник української мови

шпала

шпа́ла

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шпала — Злежень  Словник чужослів Павло Штепа
  2. шпала — ШПА́ЛА, и, ж. 1. Дерев'яний, металевий або залізобетонний брус, який укладають поперек залізничного полотна як опору для рейок. Рейки блищали, як дві струни. Микола пішов між ними, намагаючись потрапляти ногами на шпали.  Словник української мови у 20 томах
  3. шпала — И, ч. і ж. Висока людина. А ти того шпалу попроси — він точно дістане.  Словник сучасного українського сленгу
  4. шпала — -и, ж. 1》 Дерев'яний, металевий або залізобетонний брус, що його укладають поперек залізничного полотна як опору для рейок. 2》 Знак розрізнення старшого командного складу в Радянській армії (до введення погонів у 1943 р.), який мав форму прямокутника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпала — ШПА́ЛА, и, ж. 1. Дерев’яний, металевий або залізобетонний брус, який укладають поперек залізничного полотна як опору для рейок. Рейки блищали, як дві струни. Микола пішов між ними, намагаючись потрапляти ногами на шпали.  Словник української мови в 11 томах