Орфографічний словник української мови

шталмейстер

шталме́йстер

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шталмейстер — ШТАЛМЕ́ЙСТЕР, а, ч., заст. 1. Стайничий. 2. Один із придворних чинів у царській Росії; особа в такому чині. 3. Режисер манежу, який веде циркову програму.  Словник української мови у 20 томах
  2. шталмейстер — -а, ч., заст. 1》 Стайничий. 2》 Один з придворних чинів у царській Росії; особа в такому чині. 3》 Режисер манежу, який веде циркову програму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шталмейстер — КО́НЮХ (той, хто доглядає коней), СТАЙНИ́ЧИЙ, СТАЄ́ННИЙ, КІННИ́ЧИЙ розм., КОНЮ́ШИЙ заст., ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст., ФО́РНАЛЬ діал. — Ануте, хлопці, — гукнув на конюхів, — виведіть лишень Пашу. — Та й кінь же був, отой Паша (О.  Словник синонімів української мови
  4. шталмейстер — ШТАЛМЕ́ЙСТЕР, а, ч., заст. 1. Стайничий. 2. Один з придворних чинів у царській Росії; особа в такому чині. 3. Режисер манежу, який веде циркову програму.  Словник української мови в 11 томах