Орфографічний словник української мови

штатгальтер

штатга́льтер

іменник чоловічого роду, істота

У Німеччині, Австрії, Нідерландах у XV–XVII ст. — назва правителя краю, намісника

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. штатгальтер — ШТАТГА́ЛЬТЕР, а, ч. У Німеччині, Австрії, Нідерландах у XV–XVII ст. – назва правителя краю, намісника.  Словник української мови у 20 томах
  2. штатгальтер — -а, ч. У Німеччині, Австрії, Нідерландах у 15-17 ст. – назва правителя краю, намісника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штатгальтер — штатга́льтер (нім. Statthalter, від statt – замість і Halter – керуючий) 1. Намісник монарха в Нідерландах та їхніх окремих провінціях у 15 – 16 ст. 2. Голова виконавчої влади в республіці Об’єднаних провінцій (Голландії) до кінця 18 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. штатгальтер — Штатга́льтер, -ра; -ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. штатгальтер — ШТАТГА́ЛЬТЕР, а, ч. У Німеччині, Австрії, Нідерландах у XV-XVII ст.— назва правителя краю, намісника.  Словник української мови в 11 томах