Орфографічний словник української мови

штиба

шти́ба

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. штиба — ШТИ́БА, и, ж., заст. Штаба. Прокатний стан “200”, виготовлений нашими руками, за годину пропускав через свої валки багато десятків кілометрів металевої штиби (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. штиба — -и, ж., заст. Штаба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штиба — ШТИ́БА, и, ж., заст. Штаба. Прокатний стан «200», виготовлений нашими руками, за годину пропускав через свої валки багато десятків кілометрів металевої штиби (Роб. газ., 4.IX 1963, 2).  Словник української мови в 11 томах
  4. штиба — Шти́ба, -би ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.  Словник української мови Грінченка