Орфографічний словник української мови

штиковий

штикови́й 1

прикметник

від: штик — багнет

штикови́й 2

прикметник

від: штик — вузол

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. штиковий — ШТИКОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до штик¹. Штиковий хомутик; // Зробл., завданий штиком. Штикова рана; // Із застосуванням штиків (про рукопашний бій).  Словник української мови у 20 томах
  2. штиковий — I -а, -е. Прикм. до штик I. Штиковий хомутик. || Зробл., завданий штиком. Штикова рана. || Із застосуванням штиків (про рукопашний бій). II -а, -е. Прикм. до штик III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штиковий — ШТИКОВИ́Й¹, а, е. Прикм. до штик¹. Штиковий хомутик; // Зробл., завданий штиком. Штикова рана; // Із застосуванням штиків (про рукопашний бій).  Словник української мови в 11 томах