Орфографічний словник української мови

штуркан

штурка́н

іменник чоловічого роду

штурхан

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. штуркан — ШТУРКА́Н, а́, ч., діал. Штурхан.  Словник української мови у 20 томах
  2. штуркан — -а, ч., діал. Штурхан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штуркан — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм.  Словник синонімів української мови
  4. штуркан — ШТУРКА́Н, а, ч., діал. Штурхан.  Словник української мови в 11 томах