штучник

шту́чник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. штучник — ШТУ́ЧНИК, а, ч., спец. Робітник, якому доручають самостійно виконувати всі операції при виготовленні якої-небудь речі, або той, що виготовляє несерійні вироби.  Словник української мови у 20 томах
2. штучник — ШТУ́ЧНИК, а, ч., спец. Робітник, якому доручають самостійно виконувати всі операції при виготовленні якої-небудь речі, або той, що виготовляє несерійні вироби.  Словник української мови в 11 томах