Орфографічний словник української мови

шудра

шу́дра 1

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця однієї з давньоіндійськх каст

іст.

шу́дра 2

іменник жіночого роду, істота

незаконна дружина

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шудра — -и, ж., заст. Наложниця, незаконна дружина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шудра — шу́дра (санскр.) у Стародавній Індії нижча станова група (одна з чотирьох варн), до якої входило найбідніше населення.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. шудра — Шудра, -ри ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.  Словник української мови Грінченка