Орфографічний словник української мови

шумування

шумува́ння 1

іменник середнього роду

пінення

шумува́ння 2

іменник середнього роду

видавання шуму

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шумування — ШУМУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. шумува́ти¹. Незначні втрати припадають на сік із силосу, який витікає під час завантаження силосної маси в споруду та на шумування (з наук. літ.). ШУМУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. шумува́ти² і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови у 20 томах
  2. шумування — I -я, с. Дія за знач. шумувати I. II -я, с. Дія за знач. шумувати II і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шумування — Шумува́ння, -ння; -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шумування — ШУМУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. шумува́ти¹. Незначні втрати припадають на сік з силосу, який витікає під час завантаження силосної маси в споруду та на шумування (Соц. твар., 7, 1956, 64). ШУМУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач.  Словник української мови в 11 томах
  5. шумування — Шумува́ння, -ня с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.  Словник української мови Грінченка