Орфографічний словник української мови

щасливо

щасли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. щасливо — Щасно  Словник чужослів Павло Штепа
  2. щасливо — ЩАСЛИ́ВО. 1. Присл. до щасли́вий. – А я, хвалить Бога, і дочку-красуню маю, і гроші маю, і дім маю, і живу щасливо, як у Бога за дверми, – сказала Марта Кирилівна (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. щасливо — 1》 Присл. до щасливий. 2》 Прощальне побажання кому-небудь щастя, успіху. Щасливо залишатися кому — побажання щастя під час прощання з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щасливо — Щасли́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. щасливо — ЩАСЛИ́ВО. 1. Присл. до щасли́вий. — А я, хвалить бога, і дочку-красуню маю, і гроші маю, і дім маю, і живу щасливо, як у бога за дверми,— сказала Марта Ки-рилівна (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. щасливо — Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. І. 92. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.  Словник української мови Грінченка