ще —
продовжуватися чи тривати? Набуває дедалі більшого поширення така не притаманна українській мові форма, як складний дієслівний присудок з дієсловом-зв’язкою продовжувати.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
ще —
ЩЕ, ІЩЕ́, присл. 1. Додатково до того самого; знову, заново, повторно. Листочки з вітриком, жартуючи, шептались; – Ану, голубчику, ще, ще дихни! (Л. Глібов); – Чи в тебе не болить де, синочку?...
Словник української мови у 20 томах
ще —
ще: ♦ ще не бу́ло так (так не бу́ло), щоб я́кось не бу́ло (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ще —
іще, присл. 1》 Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з'являються, виявляються одне за одним. Та ще [й] — до того...
Великий тлумачний словник сучасної мови
ще —
ЩЕ (ІЩЕ́) присл. (додатково до того самого), ЩЕ РАЗ (ІЩЕ́ РАЗ), ЗНОВ, ЗНО́ВУ, ЗА́НОВО, УДРУ́ГЕ (ВДРУ́ГЕ), ЗНО́В-ТАКИ, ЗНО́ВУ-ТАКИ. "Прощай.. з тобою ще стрінемось ми" (В.
Словник синонімів української мови
ще —
Ще, присл., ще-ще, ще б, ще́ б пак, ще ж, ще й
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ще —
ЩЕ, ІЩЕ́, присл. 1. Додатково до того самого; знову, заново, повторно. Листочки з вітриком, жартуючи, шептались; — Ану, голубчику, ще, ще дихни! (Гл., Вибр., 1951, 83); — Чи в тебе не болить де, синочку?...
Словник української мови в 11 томах
ще —
Ще нар. Еще. Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. Шевч. 47. ще-ще. Еще кое-какъ. Ще-ще спереду, а ззаду на чорта походить. Ном. № 2910. Ще б пак! Еще бы
Словник української мови Грінченка