Орфографічний словник української мови

щебет

ще́бет

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. щебет — ЩЕ́БЕТ, у, ч. 1. Спів деяких птахів (ластівок, солов'їв, жайворонків, щиглів і т. ін.). В різні фарби одягалися квітки, І до гнізд злітались з щебетом пташки (Я.  Словник української мови у 20 томах
  2. щебет — -у, ч. 1》 Спів деяких птахів (ластівок, солов'їв, жайворонків, щиглів і т. ін.). 2》 перен. Швидка, жвава мова (перев. жінок і дітей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щебет — СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. щебет — ЩЕ́БЕТ, у, ч. 1. Спів деяких птахів (ластівок, солов’їв, жайворонків, щиглів і т. ін.). В різні фарби одягалися квітки, І до гнізд злітались з щебетом пташки (Щог.  Словник української мови в 11 томах